мішок

мішо́к:

мішо́к ду́сту беземоційна, вайлувата, байдужа людина (ср, ст)||ні з морди слова, ні з дупи перду

муж збира́в мішком, а жі́нка продава́ла горшком чоловік тяжко заробляє, а жінка легко роздає зароблене (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішок — мішо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мішок — Міх, лантух, торба, (для оброку) рептух; (дорожній) саквояж; (повітряний) порожнина, (в атмосфері) яма; (під оком) набряк; В-Й оточення, котел. Словник синонімів Караванського
  3. мішок — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  4. мішок — [м'ішок] -шка, м. (y) -шку, мн. -шки, -шк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. мішок — -шка, ч. 1》 Зшите зі шматка грубої тканини вмістище для зберігання й перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; торба. Повітряний мішок — незаповнене місце всередині чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мішок — Міх, лантух, чувал, торба, бесаг, кайстра, саква, кавук, див. сума, в'юк, портплед Словник чужослів Павло Штепа
  7. мішок — МІШО́К, шка́, ч. 1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. мішок — З доброго міха й потіха. Живуть у достатку і тішаться цим. Кота в мішку не торгуй. Не купуй те, чого не бачив. Діравого міха, іще ніхто не наповнив. Бездонного горла не наситиш. Купіть собі міх, та не робіть з мене сміх. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. мішок — Шка, ч. Тіло. Мішок посунь, а? ◇ Мішок гівна — погана, неприємна людина. Словник сучасного українського сленгу
  10. мішок — грошови́й (золоти́й) мішо́к. Капітал, багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка, .. фанатиків збагачення вийшли з-під пера Тобілевича (М. Рильський); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні .. Фразеологічний словник української мови
  11. мішок — МІШО́К (зшите з шматка грубої тканини вмістище для сипких речовин і різних речей); ЛА́НТУХ, МІХ, ЧУВА́Л, РАНТУ́Х діал. (перев. великих розмірів). Зручним рухом він підхопив у грека мішок з сіллю (М. Словник синонімів української мови
  12. мішок — Мішо́к, мішка́, -ко́ві, у мішку́; мішки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. мішок — МІШО́К, шка, ч. 1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  14. мішок — Мішо́к, -шка́ м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. ум. мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210. Словник української мови Грінченка