м'ятися
М'Я́ТИСЯ, мну́ся, мне́шся, недок.
1. тільки 3 ос. Ставати зім'ятим.
Коваль вправно орудував молотком .. Розпечений брусок гнувся, м'явся в огняних бризках (К. Гордієнко);
// Мати властивість швидко збрижуватися, робитися м'ятим.
Штучний шовк мнеться.
2. перен., розм. Виявляти нерішучість, ніяковість; вагатися.
Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо... (Панас Мирний);
Він усе чогось м'явся, .. бажаючи щось сказати, та не насмілюючись (Б. Грінченко);
// Робити щось повільно; гаятися.
– Що се ви тут мнетесь? Чому вікон не одчиняєте? (Панас Мирний);
Він не може дивитися, як син мнеться. Волочить ноги. Молодий, а неповороткий який (К. Гордієнко).
3. коло (біля) кого, фам. Постійно перебувати біля когось; крутитися, тертися.
Собі очиці зав'язала І у панаса грати стала, Енея б тілько [тільки] уловить; Еней же зараз догадався, Коло Дидони терся, м'явся (І. Котляревський).
4. Пас. до м'я́ти 1, 2.
◇ (1) Те́ртися — м'я́тися (д) див. те́ртися.
Значення в інших словниках
- м'ятися — м'я́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- м'ятися — (- одяг) виминатися; П. (виявляти нерішучість) вагатися, мулятися, тертися-м'ятися; (не поспішати) гаятися; (біля кого) тертися, крутитися. Словник синонімів Караванського
- м'ятися — див. баритися Словник синонімів Вусика
- м'ятися — мнуся, мнешся, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати зім'ятим. || Мати властивість швидко збрижуватися, робитися м'ятим. 2》 перен., розм. Виявляти нерішучість, ніяковість; вагатися. || Робити щось повільно; гаятися. 3》 коло (біля) кого, фам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- м'ятися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
- м'ятися — М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173. Словник української мови Грінченка