м'ячик

М'Я́ЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до м'яч.

Сіли з Телесиком та й поїхали. Проїхали вулицю – хатка в ліску, з дітворою м'ячики грають на піску (П. Тичина);

* У порівн. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м'ячики, то гостроверхі, неначе топольки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'ячик — м'я́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. м'ячик — -а, ч. Зменш.-пестл. до м'яч. Тенісний м'ячик. Великий тлумачний словник сучасної мови