м'яч

М'ЯЧ, а́, ч.

Суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню.

Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять: Я байку розкажу – послухайте, хлоп'ята! (Л. Боровиковський);

Коли б воля – побіг би він тепер на улицю [вулицю] до хлопців у м'яча грати, свинку туряти! (Панас Мирний);

* У порівн. Глянеш: через поле Перекотиполе, Наче м'яч, плиг (П. Грабовський).

Відіграва́ти / відігра́ти м'яч (ша́йбу, гол і т. ін.) див. відіграва́ти;

Сквита́ти гол (м'яч) див. сквита́ти.△ Бра́ти / взя́ти м'яч див. бра́ти;

Гаси́ти м'яч див. гаси́ти;

(1) Кру́чений м'яч, спорт. – м'яч, кинутий таким чином, щоб у повітрі він крутився і різко змінював траєкторію польоту;

(2) Ручни́й м'яч – те саме, що гандбо́л;

Хоке́й з м'яче́м див. хоке́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'яч — м'яч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. м'яч — б. з. опука; м'ячик. Словник синонімів Караванського
  3. м'яч — [мйач] мйача, ор. мйачем, м. (на) мйач'і, р. мн. мйач'іў Орфоепічний словник української мови
  4. м'яч — -а, ч. Суцільна чи порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Волейбольний м'яч. Ручний м'яч — те саме, що гандбол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. м'яч — Опука, спучка, див. шина Словник чужослів Павло Штепа
  6. м'яч — м'яч: ◊ копаний м'яч → копаний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. м'яч — М'ЯЧ, ОПУ́КА заст. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять (Л. Боровиковський); Діти посеред вулиці ганяють опуку, збиваючи куряву (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  8. м'яч — М'яч и мняч, -ча м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Ном. № 4319. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають. Мнж. 133. Словник української мови Грінченка