м'яч

м'яч

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'яч — б. з. опука; м'ячик. Словник синонімів Караванського
  2. м'яч — [мйач] мйача, ор. мйачем, м. (на) мйач'і, р. мн. мйач'іў Орфоепічний словник української мови
  3. м'яч — -а, ч. Суцільна чи порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Волейбольний м'яч. Ручний м'яч — те саме, що гандбол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. м'яч — Опука, спучка, див. шина Словник чужослів Павло Штепа
  5. м'яч — М'ЯЧ, а́, ч. Суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять: Я байку розкажу – послухайте, хлоп'ята! (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. м'яч — м'яч: ◊ копаний м'яч → копаний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. м'яч — М'ЯЧ, ОПУ́КА заст. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять (Л. Боровиковський); Діти посеред вулиці ганяють опуку, збиваючи куряву (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  8. м'яч — М'яч и мняч, -ча м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Ном. № 4319. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають. Мнж. 133. Словник української мови Грінченка