м'яч
м'яч
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- м'яч — б. з. опука; м'ячик. Словник синонімів Караванського
- м'яч — [мйач] мйача, ор. мйачем, м. (на) мйач'і, р. мн. мйач'іў Орфоепічний словник української мови
- м'яч — -а, ч. Суцільна чи порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Волейбольний м'яч. Ручний м'яч — те саме, що гандбол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- м'яч — Опука, спучка, див. шина Словник чужослів Павло Штепа
- м'яч — М'ЯЧ, а́, ч. Суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять: Я байку розкажу – послухайте, хлоп'ята! (Л. Словник української мови у 20 томах
- м'яч — м'яч: ◊ копаний м'яч → копаний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- м'яч — М'ЯЧ, ОПУ́КА заст. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять (Л. Боровиковський); Діти посеред вулиці ганяють опуку, збиваючи куряву (П. Колесник). Словник синонімів української мови
- м'яч — М'яч и мняч, -ча м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Ном. № 4319. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають. Мнж. 133. Словник української мови Грінченка