набалакуватися

НАБАЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Поговорити досхочу, удосталь; наговорюватися.

Найбільша насолода для Гаркуші за столом – щоб дали йому змогу всмак набалакатись (О. Гончар);

Залишив жіночку Марію з молодицями. Хай думаю, набалакається (з переказу);

Набалакайся, коли не завізно (Номис);

Найпаче, як .. поведе мене Мартаи спати вкладати... Отам-то ми з нею набалакаємось! Отам уже я наслухаюся і її чудових казок, і її веселих приповісток! (Панас Мирний).