набганий
НА́БГАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до набга́ти;
// на́бгано, набга́то, безос. пред.
[Хор мурашок:] В кожній тут гілочці Скарбу багато, В кожній тут жилочці Набгом набгато (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me