набганий

НА́БГАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до набга́ти;

// на́бгано, набга́то, безос. пред.

[Хор мурашок:] В кожній тут гілочці Скарбу багато, В кожній тут жилочці Набгом набгато (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me