набгати
НАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь.
2. Жужмом напхати, наскладати чого-небудь у щось; набити.
Набгали мішок конопель набгом (Сл. Б. Грінченка);
* У порівн. Ніч була темна, ніби все – й небо, й поле – хтось чорною вовною набгав (Д. Бузько).
3. Поступово зібрати, придбати, надбати.
– І навіщо ви отаку силу книжок набгали? – звернувся до мене пан становий (Панас Мирний);
[Худий:] Добра набгав я повні скрині, Та це за ваду мають нині (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набгати — набга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набгати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2》 Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь. 3》 Поступово зібрати, надбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набгати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- набгати — НАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Нам’яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2. Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Гр.). 3. Поступово зібрати, надбати. — І навіщо ви отаку силу книжок набгали?... Словник української мови в 11 томах
- набгати — Набга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів. Словник української мови Грінченка