1. Словник синонімів української мови

набгати

НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. (безладно, жужмом); НАПАКУВА́ТИ (звичайно про певне вмістище на зразок валізи, шафи тощо або приміщення); НАЧИНИ́ТИ (гільзу — порохом, снаряд — зарядом і т. ін.). — Недок.: набива́ти, нато́птувати, забива́ти, зага́чувати, натовкма́чувати, напиха́ти, напако́вувати, начиня́ти (начи́нювати). Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Панас Мирний); Набити в подушку пір'я; — То я книжками так натовк свої валізи (Т. Масенко); Дід натоптував у ящик сіна (Григорій Тютюнник); — А я довго при батькові не буду.., — безжурно говорить Клим і до самого краю забиває рот немудрою закускою (М. Стельмах); — І де ви.. свої книжки діватимете? Всю хату загатили (М. Стельмах); Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (І. Кочерга); — О, людино! — загримів він до Романа. — Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (О. Гончар); Три сапети напакував дід Омелько (З. Тулуб). — Пор. вклада́ти, 1. накла́сти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набгати — набга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набгати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2》 Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь. 3》 Поступово зібрати, надбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набгати — НАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2. Жужмом напхати, наскладати чого-небудь у щось; набити. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Б. Грінченка); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. набгати — НАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Нам’яти, наробити жмутків із чого-небудь. 2. Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Гр.). 3. Поступово зібрати, надбати. — І навіщо ви отаку силу книжок набгали?... Словник української мови в 11 томах
  5. набгати — Набга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів. Словник української мови Грінченка