1. Словник синонімів української мови

набережний

ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ (який міститься, розташовується, живе тощо на березі, вздовж берега), БЕРЕГОВИ́Й, ПОБЕРЕ́ЖНИЙ, УЗБЕРЕЖНИЙ, НА́БЕРЕЖНИЙ. Розрідженими ланцюжками вибігають з прибережних зарослів на дніпровський лід червоні бійці (О. Левада); Берег віддаляється. Уже ледь біліє черепицею рибальська хата, їхній береговий орієнтир (О. Гончар); Важке побережне каміння зрива переможнеє море (Леся Українка); Ніби казка, пролетіли ранки, Одспівав дніпровський горішняк, І веселу пісню тавричанки Узбережний заховав вишняк (Т. Масенко); Забудеш дівчину в поході бойовім, Що бавилась дитям на березі твоїм, Ямки копаючи у набережній ріні (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набережний — на́бережний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. набережний — Надбережний, побережний, прибережний. Словник синонімів Караванського
  3. набережний — -а, -е. Який міститься на березі, біля берега. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набережний — Узбережний, див. прибережжя Словник чужослів Павло Штепа
  5. набережний — НА́БЕРЕЖНИЙ, а, е. 1. Який міститься на березі, біля берега; прибережний. Море часом досить тихе.., а часом усю набережну вулицю як дощем заливає до самих магазинів (Леся Українка); Ворог шалено оборонявся в набережному районі (О. Гончар). 2. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  6. набережний — НА́БЕРЕЖНИЙ, а, е. 1. Який міститься на березі, біля берега. Море часом досить тихе.., а часом усю набережну вулицю як дощем заливає до самих магазинів (Л. Укр., V, 1956, 203); До набережних контор підходили все нові й нові люди (Баш, Вибр., 1948, 81). Словник української мови в 11 томах