набережний

Значення в інших словниках

1. набережний — на́бережний прикметник Орфографічний словник української мови
2. набережний — -а, -е. Який міститься на березі, біля берега. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набережний — Узбережний, див. прибережжя Словник чужослів Павло Штепа
4. набережний — НА́БЕРЕЖНИЙ, а, е. 1. Який міститься на березі, біля берега; прибережний. Море часом досить тихе.., а часом усю набережну вулицю як дощем заливає до самих магазинів (Леся Українка); Ворог шалено оборонявся в набережному районі (О. Гончар). 2. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
5. набережний — ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ (який міститься, розташовується, живе тощо на березі, вздовж берега), БЕРЕГОВИ́Й, ПОБЕРЕ́ЖНИЙ, УЗБЕРЕЖНИЙ, НА́БЕРЕЖНИЙ. Розрідженими ланцюжками вибігають з прибережних зарослів на дніпровський лід червоні бійці (О. Словник синонімів української мови
6. набережний — НА́БЕРЕЖНИЙ, а, е. 1. Який міститься на березі, біля берега. Море часом досить тихе.., а часом усю набережну вулицю як дощем заливає до самих магазинів (Л. Укр., V, 1956, 203); До набережних контор підходили все нові й нові люди (Баш, Вибр., 1948, 81). Словник української мови в 11 томах