1. Словник української мови у 20 томах

набгом

НА́БГОМ, присл., діал.

1. Щільно; повно-повнісінько.

Набгали мішок конопель набгом (Сл. Б. Грінченка);

[Хор мурашок:] В кожній тут гілочці Скарбу багато, В кожній тут жилочці Набгом набгато (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).

2. Не відриваючись, зразу.

Ладимир набгом допив горілку, а пляшку пошпурив через тин (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набгом — на́бгом прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. набгом — присл., діал. Щільно; повно-повнісінько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набгом — НА́БГОМ, присл., діал. Щільно; повно-повнісінько. Словник української мови в 11 томах
  4. набгом — Набгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом. Словник української мови Грінченка