набехкати
НАБЕ́ХКАТИ, аю, аєш, док., що, розм.
Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь, набити.
О, людино! – загримів він до Романа. – Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. Стидався би ся з таким мотлохом на переправу в'їздити! (О. Гончар);
Куме, ануте поможіть зав'язати. – Набехкав, що й не сходиться? – Так пшениця ж. Як золото... (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набехкати — набе́хкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набехкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набехкати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- набехкати — НАБЕ́ХКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь. — О, людино? — загримів він до Романа. — Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (Гончар, III, 1959, 313). Словник української мови в 11 томах