набехкати
НАБЕ́ХКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь.
— О, людино? — загримів він до Романа. — Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (Гончар, III, 1959, 313).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набехкати — набе́хкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набехкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набехкати — НАБЕ́ХКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь, набити. О, людино! – загримів він до Романа. – Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. Стидався би ся з таким мотлохом на переправу в'їздити! (О. Словник української мови у 20 томах
- набехкати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови