набехкати

НАБЕ́ХКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь.

— О, людино? — загримів він до Романа. — Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (Гончар, III, 1959, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набехкати — набе́хкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набехкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набехкати — НАБЕ́ХКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь, набити. О, людино! – загримів він до Романа. – Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. Стидався би ся з таким мотлохом на переправу в'їздити! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. набехкати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови