набехканий
НАБЕ́ХКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до набе́хкати.
Кишені набехкані тютюном (Тют., Вир, 1964, 331).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набехканий — набе́хканий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- набехканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до набехкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набехканий — НАБЕ́ХКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до набе́хкати. Старшина взяв з тумбочки бія дверей свій туго набехканий “сидір” (Ю. Бедзик); До колишнього хутора Іваськи все під'іжджали і під'їжджали підводи, набехкані по вінця їстівним (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах