набивальник
НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец.
Те саме, що набива́ч.
Проте у мові спостерігаємо паралелі типу: .. набивальник-набивач, де вибір суфіксом основи того чи іншого виду ніби нейтралізований (з наук.-попул. літ.);
У мові спостерігаємо паралелі типу: нагрівник – нагрівальник – нагрівач, [..] набивальник – набивач (з наук. літ.);
Набивальник цигарок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набивальник — набива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- набивальник — -а, ч., спец. Те саме, що набивач. Набивальник цигарок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набивальник — НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Те саме, що набива́ч. Набивальник цигарок. Словник української мови в 11 томах