1. Словник української мови в 11 томах

набивальник

НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Те саме, що набива́ч.

Набивальник цигарок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набивальник — набива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. набивальник — -а, ч., спец. Те саме, що набивач. Набивальник цигарок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набивальник — НАБИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Те саме, що набива́ч. Проте у мові спостерігаємо паралелі типу: .. набивальник-набивач, де вибір суфіксом основи того чи іншого виду ніби нейтралізований (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах