набивання

НАБИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. набива́ти.

Парники перед набиванням очищають від снігу (з наук. літ.);

Малюнок на шпалерах робили за шаблоном, але вже у XVI ст. перейшли на ручне набивання (із журн.);

Набивання дощок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набивання — набива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. набивання — -я, с. Дія за знач. набивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набивання — НАБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набива́ти. Парники перед набиванням очищають від снігу (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 37); Набивання дощок. Словник української мови в 11 томах