1. Словник української мови у 20 томах

набурлакуватися

НАБУРЛАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

Багато, досхочу побурлакувати.

А коли набурлакувався, знайшов собі дівчину, бідну, як і він сам, та й оженився (з казки);

* Образно. Душа його зтужилася по близькій, рідній душі. Набурлакувалася, намерзлася в самотині, напилася гіркої долі (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набурлакуватися — набурлакува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набурлакуватися — -уюся, -уєшся, док. Багато, досхочу побурлакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набурлакуватися — НАБУРЛАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Багато, досхочу побурлакувати. А коли набурлакувався, знайшов собі дівчину, бідну, як і він сам, та й оженився (Казки Буковини.., 1968, 107); *Образно. Душа його зтужилася по близькій, рідній душі. Словник української мови в 11 томах