набурлакуватися
НАБУРЛАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Багато, досхочу побурлакувати.
А коли набурлакувався, знайшов собі дівчину, бідну, як і він сам, та й оженився (Казки Буковини.., 1968, 107);
*Образно. Душа його зтужилася по близькій, рідній душі. Набурлакувалася, намерзлася в самотині, напилася гіркої долі (Дор., Не повтори.., 1968, 127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набурлакуватися — набурлакува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набурлакуватися — -уюся, -уєшся, док. Багато, досхочу побурлакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набурлакуватися — НАБУРЛАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Багато, досхочу побурлакувати. А коли набурлакувався, знайшов собі дівчину, бідну, як і він сам, та й оженився (з казки); * Образно. Душа його зтужилася по близькій, рідній душі. Набурлакувалася, намерзлася в самотині, напилася гіркої долі (П. Дорошко). Словник української мови у 20 томах