1. Словник української мови в 11 томах

набурмосений

НАБУРМО́СЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що насу́плений 2.

Сержант Кравцов був сердитий і набурмосений (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93);

Лукія зупиняється біля набурмосених переселенок, виходить до них, намагаючись розгадати, чим, вони на цей раз розлючені (Гончар, Тронка, 1963, 89);

*Образно. Коли опритомнів [Василь], то побачив над головою ранкове набурмосене небо (Чаб., Катюша, 1960, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набурмосений — набурмо́сений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. набурмосений — -а, -е, розм. Те саме, що насуплений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набурмосений — НАБУРМО́СЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що насу́плений 2. Іноді він Терень зовсім мінявся: ставав хмурим, мовчазним, набурмосеним. Дивився спідлоба, понуро, з ворожим підозрінням (В. Словник української мови у 20 томах
  4. набурмосений — набурмо́сений насуплений (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. набурмосений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ... Словник синонімів української мови