набігці
НА́БІГЦІ, присл., розм.
На бігу, під час руху.
– А чого се ми втікаємо, дядьку? – пита Хапко. – Хто втікає? – відпитує набігці дядько (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
НА́БІГЦІ, присл., розм.
На бігу, під час руху.
– А чого се ми втікаємо, дядьку? – пита Хапко. – Хто втікає? – відпитує набігці дядько (Марко Вовчок).