наважливий
НАВА́ЖЛИВИЙ, а, е, заст.
Рішучий; наполегливий.
Скажіть, будьте ласкаві, чого мені ждати і чого мені сподіваться? Ольга, здається, не ждала так швидко почуть те наважливе слово. Вона хотіла протягти час, і протягти як можна далі, а молодого хлопця брала нетерплячка (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наважливий — нава́жливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- наважливий — -а, -е, заст. Рішучий; наполегливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наважливий — РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- наважливий — НАВА́ЖЛИВИЙ, а, е, заст. Рішучий; наполегливий. Словник української мови в 11 томах