наважливий

нава́жливий

-а, -е, заст.

Рішучий; наполегливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважливий — нава́жливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. наважливий — НАВА́ЖЛИВИЙ, а, е, заст. Рішучий; наполегливий. Скажіть, будьте ласкаві, чого мені ждати і чого мені сподіваться? Ольга, здається, не ждала так швидко почуть те наважливе слово. Вона хотіла протягти час, і протягти як можна далі, а молодого хлопця брала нетерплячка (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. наважливий — РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. наважливий — НАВА́ЖЛИВИЙ, а, е, заст. Рішучий; наполегливий. Словник української мови в 11 томах