навалюватися

НАВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док.

1. Налягаючи, тиснути своєю вагою.

[Орлюк:] Коли мене ранили, я навалювався на тебе всією вагою, і ти тягла мене з поля бою (О. Довженко);

Усією вагою Друзь навалився на кийок (Ю. Шовкопляс);

Кінь навалився на одну оглоблю та й переломив її (з переказу);

Карамиш, навалившись грудьми на край адвокатського столика, крутив увсібіч лисою, на товстій червоній шиї головою (В. Дрозд);

// Наближаючись до кого-, чого-небудь, пристосовуватися впритул.

Ті, що стояли далі, витягали шиї та навалювались на других, щоб було видніше (М. Коцюбинський);

// перен. Оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про сон, почуття, настрої і т. ін.).

Нічого вже не можна зрозуміти, – сон навалюється, м'який, волохатий (В. Собко);

Засмученим поглядом стежив [Гриць] за Улькою, на яку наавлилось тяжке, непоправне лихо (С. Добровольський);

* Образно. Нарешті споночіло зовсім. Сизі сутінки стали чорними. Але тепер тій чорноті ночі, що навалювалась уже зовсім на голову, Максим зрадів (І. Багряний).

2. розм. Швидко і несамовито нападати.

Валківські козаки охороняли межу від нашестя хижих тварин. Татари навалювалися з півдня, пробираючись мурав-ським шляхом (В. Минко);

Два полки Косінського з гетьманом на чолі вихопилися з-за горба і навалилися на черкасців з флангу (Іван Ле);

* Образно. Фашизм навалився на нашу країну з страшенною силою і жорстокістю, анітрохи не приховуючи своїх планів (О. Довженко);

// Накидатися на кого-небкдь з метою захоплення, пограбування, знищення і т. ін.

Максим і Мазан навалилися на дозорця, скрутили, побігли вулицею. Позаду ячили голоси, брехав пес (Ю. Мушкетик);

З кличем: “Ату його!” – на старого навалилися Макінтошенко та Нагнибіда (А. Крижанівський).

3. розм. Падати, сипати у великій кількості.

Навалившись важкими, вологими пластами, прим'яв [сніг] до землі кущі і пригнув, розкошлатив гілля дерев (В. Козаченко).

4. перен. Обтяжувати кого-небудь, завдавати клопоту комусь.

В голові чамріло – жодної виразної думки, .. характером він тугодум, мусить обмірковувати, зважити кожну дрібничку, а тут одразу стільки навалилось (В. Дрозд).

5. перен., прост. З охотою, завзяттям, запалом братися за що-небудь.

Сідаємо обідати. На незвичні для армії харчі хлопці навалюються по-солдатськи (з газ.).