навдибки
НАВДИ́БКИ, присл., розм.
1. На задні ноги (лапи), піднімаючи передні.
Коні звились навдибки і стали.
2. На кінчики пальців; навшпиньки.
Коло нього зводиться навдибки Степан Княжевич, боїться й слова пропустить (В. Кучер);
Качка стала навдибки, розправила крила, тріпонула ними і знову спокійно присіла (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навдибки — навди́бки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- навдибки — див. навшпиньки Словник синонімів Вусика
- навдибки — присл., розм. 1》 На задні ноги (лапи), піднімаючи передні. 2》 На кінчики пальців; навшпиньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навдибки — НАВШПИ́НЬКАХ (на кінчиках пальців ніг); НАВШПИ́НЬКИ, НАВДИ́БКИ розм., НАВШПИ́НЯЧКИ розм. (з дієсл. стояти та з дієсл. на позначення руху); НА НОСКА́Х (спираючись на передню частину ступні). Марина навшпиньках повернулася назад (С. Словник синонімів української мови
- навдибки — НАВДИ́БКИ, присл., розм. 1. На задні ноги (лапи), піднімаючи передні. Коні звились навдибки і стали. 2. На кінчики пальців; навшпиньки. Словник української мови в 11 томах