наведений
НАВЕ́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до навести́.
Великі жерла гармат наведені в море (В. Кучер);
Більшість наведених у контекс можуть однаковою мірою належати і чоловікам, і жінкам (з наук.-попул. літ.);
Щоб мені сю мить була наведена [справка]! (Панас Мирний);
Наведені через Стрину двамостизастановлені возами (Я. Качура);
Половина пожовклого листу на шовковицях блищала, ніби наведена золотом (І. Нечуй-Левицький);
// у знач. прикм.
Багато хто в своїх плюшевих кріслах буквально зігнувся, повертаючи й задираючи голови на гальорку, ніби саме там можна було побачити наведені жерла гармат (О. Довженко);
Наведений вірш розкриває нам тайну авторової творчості (В. Еллан-Блакитний);
// наве́дено, безос. пред.
Коли додому повернувся старий Рубан і побачив, який наведено порядок та чистоту, він мимоволі посміхнувся в довгі вуса (А. Шиян).
Значення в інших словниках
- наведений — наве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наведений — див. гострий Словник синонімів Вусика
- наведений — [наведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- наведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навести. || наведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наведений — Наве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наведений — НАВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навести́. Великі жерла гармат наведені в море (Кучер, Трудна любов, 1960, 301); — Щоб мені сю мить була наведена [справка]! (Мирний, І, 1954, 288); Наведені через Стрину два мости застановлені возами (Кач. Словник української мови в 11 томах