наведений
НАВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навести́.
Великі жерла гармат наведені в море (Кучер, Трудна любов, 1960, 301);
— Щоб мені сю мить була наведена [справка]! (Мирний, І, 1954, 288);
Наведені через Стрину два мости застановлені возами (Кач., II, 1958, 460);
Половина пожовклого листу на шовковицях блищала, ніби наведена золотом (Н.-Лев., III, 1956, 74);
// У знач. прикм.
Багато хто в своїх плюшевих кріслах буквально зігнувся, повертаючи й задираючи голови на гальорку, ніби саме там можна було побачити наведені жерла гармат (Довж., І, 1958, 49);
Наведений вірш розкриває нам тайну авторової творчості (Еллан, II, 1958, 181);
// наве́;дено, безос. присудк. сл.
Коли додому повернувся старий Рубан і побачив, який наведено порядок та чистоту, він мимоволі посміхнувся в довгі вуса (Шиян, Баланда, 1957, 82).
Значення в інших словниках
- наведений — наве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наведений — див. гострий Словник синонімів Вусика
- наведений — [наведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- наведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навести. || наведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наведений — НАВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до навести́. Великі жерла гармат наведені в море (В. Кучер); Більшість наведених у контекс можуть однаковою мірою належати і чоловікам, і жінкам (з наук.-попул. літ.); Щоб мені сю мить була наведена [справка]!... Словник української мови у 20 томах
- наведений — Наве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)