навернутися

НАВЕРНУ́ТИСЯ¹ див. наверта́тися.

НАВЕРНУ́ТИСЯ² див. наві́рчуватися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навернутися — наверну́тися 1 дієслово доконаного виду з'явитися наверну́тися 2 дієслово доконаного виду намотатися Орфографічний словник української мови
  2. навернутися — I див. навертатися. II див. навірчуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навернутися — ду́мка наверта́ється / наверну́лася до кого—чого. Хто-небудь починає думати про когось, про щось. Килина, як побачила вчителя, то зразу ж її думки навернулись до нього (Є. Гуцало). моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. Фразеологічний словник української мови
  4. навернутися — НАВЕРТА́ТИСЯ (про сльози — з'являтися на очах), ВИСТУПА́ТИ, НАБІГА́ТИ, НАПЛИВА́ТИ. — Док.: наверну́тися, ви́ступити, набі́гти, наплисти́ (напливти́). В бідної дівчини аж сльози навернулись на очі (І. Словник синонімів української мови
  5. навернутися — НАВЕРНУ́ТИСЯ¹ див. наверта́тися. НАВЕРНУ́ТИСЯ² див. наві́рчуватися¹. Словник української мови в 11 томах
  6. навернутися — Наверта́тися, -та́юся, -єшся сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Словник української мови Грінченка