навернутися
Наверта́тися, -та́юся, -єшся
сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, поворотиться.
2) Наваливаться, навалиться.
3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. КС. 1882. X. 36. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. МВ. (О. 1862. III. 47). Ви увечері наверніться. О. 1862. VII. 37.
4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь.
5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. Ном. № 537.
6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. МВ. ІІ. 27.
7) — на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається. МВ. (О. 1862. III. 59).
Значення в інших словниках
- навернутися — наверну́тися 1 дієслово доконаного виду з'явитися наверну́тися 2 дієслово доконаного виду намотатися Орфографічний словник української мови
- навернутися — I див. навертатися. II див. навірчуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навернутися — НАВЕРНУ́ТИСЯ¹ див. наверта́тися. НАВЕРНУ́ТИСЯ² див. наві́рчуватися¹. Словник української мови у 20 томах
- навернутися — ду́мка наверта́ється / наверну́лася до кого—чого. Хто-небудь починає думати про когось, про щось. Килина, як побачила вчителя, то зразу ж її думки навернулись до нього (Є. Гуцало). моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. Фразеологічний словник української мови
- навернутися — НАВЕРТА́ТИСЯ (про сльози — з'являтися на очах), ВИСТУПА́ТИ, НАБІГА́ТИ, НАПЛИВА́ТИ. — Док.: наверну́тися, ви́ступити, набі́гти, наплисти́ (напливти́). В бідної дівчини аж сльози навернулись на очі (І. Словник синонімів української мови
- навернутися — НАВЕРНУ́ТИСЯ¹ див. наверта́тися. НАВЕРНУ́ТИСЯ² див. наві́рчуватися¹. Словник української мови в 11 томах