1. Словник української мови у 20 томах

навиліт

НАВИ́ЛІТ, присл.

1. Наскрізь з виходом назовні.

Куля роздробила начальнику штабу кістку і вийшла навиліт, розшматувавши при виході литку (М. Стельмах);

Кашкет солдатський, знаменитий. Навиліт кулями пробитий (М. Шеремет);

З імперіалістичної війни я повернувся ранений, куля попала в стегно навиліт (з переказу).

2. розм. З втратою права продовжувати гру (перев. картярську).

Грають навиліт, і ті, хто чекає своєї черги ввійти в гру, провокують гравців на помилки, щоб швидше закінчилася партія (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навиліт — нави́літ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навиліт — пр., див. НАСКРІЗЬ. Словник синонімів Караванського
  3. навиліт — присл. Наскрізь, так, щоб куля вийшла назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навиліт — (куля) упростріль, наскрізь Словник чужослів Павло Штепа
  5. навиліт — НАВИ́ЛІТ, присл. Наскрізь, так, щоб куля вийшла назовні. Куля роздробила начальнику штабу кістку і вийшла навиліт, розшматувавши при виході литку (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 795); Кашкет солдатський, знаменитий. Навиліт кулями пробитий (Шер., Дорога.., 1957, 121). Словник української мови в 11 томах