1. Словник української мови у 20 томах

навкружний

НАВКРУ́ЖНИЙ, а, е.

Те саме, що навко́лишній.

А ці турбіни нам дають електрику потужну. Дроти блискучі струм несуть у просторінь навкружну (Н. Забіла);

Навкружний ліс, захряснутий туманом, плаї скрадав, відлеглі від очей (П. Мовчан);

До парафіяльної церкви зійшлося чимало народу з навкружних сіл на службу Божу (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкружний — навкру́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. навкружний — -а, -е. Те саме, що навколишній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навкружний — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). Словник синонімів української мови
  4. навкружний — НАВКРУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що навко́лишній. А ці турбіни нам дають електрику потужну. Дроти блискучі струм несуть у просторінь навкружну (Забіла, Промені, 1951, 35). Словник української мови в 11 томах