навкулачки
НАВКУЛА́ЧКИ, присл., розм.
Кулаками, за допомогою кулаків.
Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (І. Нечуй-Левицький);
– Федір за п'ять рублів узявся зо мною навкулачки піти... Ну? (В. Винниченко);
– Ну, давай навкулачки, – сказав Тарас, засукавши рукава. – Подивлюся я, що за митець у кулаці (О. Довженко);
Студент на горішній полиці подався наперед і спустив долі лікті, мов готувався навкулачки (Б. Антоненко-Давидович);
Він бився навкулачки, випльовував прокльони і врешті впав обличчям ниць, розпростерши руки (Р. Іваничук);
* Образно. Б'ється навкулачки зима з весною (з газ.).
Би́тися навкула́чки (рідко на кула́чки) див. би́тися.
◇ Ще (іще́) [й] чорти́ навкула́чки [не] б'ю́ться (би́лися) див. чорт;
(1) Ще й чорти́ навкула́чки не би́лися (д) див. чорт;
(2) Ще чорти́ навкула́чки б'ю́ться (д) див. чорт.
Значення в інших словниках
- навкулачки — навкула́чки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- навкулачки — присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навкулачки — П'ястуками Словник чужослів Павло Штепа
- навкулачки — ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Фразеологічний словник української мови
- навкулачки — Навкула́чки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навкулачки — НАВКУЛА́ЧКИ, присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (Н.-Лев., І, 1956, 418); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукава. Словник української мови в 11 томах
- навкулачки — Навкулачки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки. Котл. Ен. IV. 47. Словник української мови Грінченка