1. Словник української мови в 11 томах

навкулачки

НАВКУЛА́ЧКИ, присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків.

Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (Н.-Лев., І, 1956, 418);

— Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукава. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Довж., І, 1958, 218);

*Образно. Б’ється навкулачки зима з весною (Літ. Укр., 19.III 1963, 2).

◊ Ще [й] чорти́ навкула́чки не би́лися (не б’ю́ться) див. би́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкулачки — навкула́чки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навкулачки — присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навкулачки — П'ястуками Словник чужослів Павло Штепа
  4. навкулачки — НАВКУЛА́ЧКИ, присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (І. Нечуй-Левицький); – Федір за п'ять рублів узявся зо мною навкулачки піти... Ну? (В. Словник української мови у 20 томах
  5. навкулачки — ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Фразеологічний словник української мови
  6. навкулачки — Навкула́чки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навкулачки — Навкулачки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки. Котл. Ен. IV. 47. Словник української мови Грінченка