навкучати
НАВКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Надокучати.
Забави навкучили йому, товариство було йому не до душі (Фр., III, 1950, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навкучати — навкуча́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- навкучати — -аю, -аєш, недок., навкучити, -чу, -чиш, док., діал. Надокучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навкучати — див. надоїдати Словник чужослів Павло Штепа
- навкучати — НАВКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Надокучати. Забави навкучили йому, товариство було йому не до душі (І. Франко); – Ну я вас покинув, а ви мене, бо я вам навкучив (А. Словник української мови у 20 томах