навкулачки

ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах). ще чорти́ навкула́чки б’ю́ться. — Ще темно, ні світ ні зоря, ще чорти навкулачки б’ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа). ще й чорти́ накула́чки не б’ю́ться. Ще й чорти накулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка). ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкулачки — навкула́чки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навкулачки — присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навкулачки — П'ястуками Словник чужослів Павло Штепа
  4. навкулачки — НАВКУЛА́ЧКИ, присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (І. Нечуй-Левицький); – Федір за п'ять рублів узявся зо мною навкулачки піти... Ну? (В. Словник української мови у 20 томах
  5. навкулачки — Навкула́чки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навкулачки — НАВКУЛА́ЧКИ, присл., розм. Кулаками, за допомогою кулаків. Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (Н.-Лев., І, 1956, 418); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукава. Словник української мови в 11 томах
  7. навкулачки — Навкулачки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки. Котл. Ен. IV. 47. Словник української мови Грінченка