1. Фразеологічний словник української мови

навкруг

ходи́ти навкру́г (навко́ло, довко́ла і т. ін.). Не торкатися суті якої-небудь справи, говорити не прямо, а відволікаючи когось від головного. — Чого навкруг ходити, кажи простіш (П. Дорошко); Питання Андрієвої справи, обвинувачення тощо, як і питання його братів, слідчий не торкався, лише ходив навколо (І. Багряний); — Ти зразу так би й сказав. А то крутить усе, ходить довкола (О. Донченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкруг — навкру́г 1 прийменник незмінювана словникова одиниця навкру́г 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навкруг — НАВКРУГИ, див. НАВКОЛО; (їхати) навзбіч. Словник синонімів Караванського
  3. навкруг — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
  4. навкруг — навкруги, присл., прийм. Те саме, що навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навкруг — див. навкіл, наоколо Словник чужослів Павло Штепа
  6. навкруг — НАВКРУ́Г див. навкруги́. Словник української мови у 20 томах
  7. навкруг — НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Словник синонімів української мови
  8. навкруг — Навкру́г кого, чого, прийм. і присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навкруг — НАВКРУ́Г, присл., прийм. Те саме, що навко́ло. В лице сталевий вітер віє, лунає залпами навкруг (Сос., II, 1958, 404); Давид посовістився толочити цвіт, хоча й ніде нікого не було навкруг (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  10. навкруг — Навкруг, навкруги нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Чуб. V. 328. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги? Рудч. Ск. І. 167. Словник української мови Грінченка