1. Фразеологічний словник української мови

навколішки

па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар). 2. Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися. Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко). 3. Принижуючись, просити у кого-небудь про щось. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик). па́дати на всі чоти́ри. — У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! — зловтішно мовив слідчий (Валерій Шевчук). 4. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навколішки — навко́лішки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навколішки — пр. (куди) навколюшки, навколінки, навколінці, на коліна. Словник синонімів Караванського
  3. навколішки — [наўкол'ішкие] присл. Орфоепічний словник української мови
  4. навколішки — розм. навколюшки, присл. 1》 з дієсл. опускатися, падати, ставати і т. ін. На коліна. 2》 з дієсл. лазити, стояти і т. ін. На колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навколішки — НАВКО́ЛІШКИ, розм., НАВКО́ЛЮШКИ, присл. 1. з дієсл. опускатися, падати, ставати і т. ін. На коліна. Наум кинувсь навколішки, підняв руки догори та й молиться (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. навколішки — Навко́лішки, рідше навко́люшки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навколішки — НАВКО́ЛІШКИ, розм. НАВКО́ЛЮШКИ, присл. 1. з дієсл. опускатися, падати, ставати і т. ін. На коліна. Наум кинувсь навколішки, підняв руки догори та й молиться (Кв.-Осп., II, 1956, 97); Усі козаки і старшини скинули шапки й стали навколішки (Довж. Словник української мови в 11 томах
  8. навколішки — Навколішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв. Словник української мови Грінченка