наволохачений

НАВОЛОХА́ЧЕНИЙ, а, е.

Який наволохатився.

Від коша обертається старий похилий мельник, чуб його, наволохачені джмелі брів вуса і навіть зморшки на обличчі присипані пилком свіжого пшеничного борошна (М. Стельмах);

Брели [ми] поміж густими лозами по стрільчастій наволохаченій траві (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me