1. Словник української мови у 20 томах

наволоч

НА́ВОЛОЧ, і, ж.

1. збірн., зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід.

– Ой, боюся я за свою дочку. Там же збирається всякий народ, усяка наволоч (І. Нечуй-Левицький);

Яка тільки наволоч не затуманює, не задурює голову наївним .. українським дядькам (О. Довженко);

Згадавши Санкт-Петербург, промовив [Тарас] тихо: – Там чужина... Є правда, люди душевні, чесні, мудрі... А скільки , брате, панства! Собачники та горлохвати, кріпосники, лакузи царські, наволоч у позолочених мундирах! (Василь Шевчук);

У труби грають. Наволоч вельможна сама з собою танчить полонез (Л. Костенко).

2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.

[Стась:] Мамо, я не маю жодного бажання говорити з цею наволоччю (С. Васильченко);

Рубанюк посміхнувся куточками губ, потім рішуче ступив два кроки і з насолодою плюнув провокаторові в лице. – Одержуй і від мене, наволоч (І. Цюпа);

– Ти? – скрипнувши зубами, процідив Круглов. – Ти, “ідейний рівень”?! Наволоч! (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наволоч — зб. зневажл. лайл. (про нікчемних, шкідливих для суспільства людей) нечисть, погань, гидота, мерзота, мн. покидьки. Словник синонімів Полюги
  2. наволоч — на́волоч 1 іменник жіночого роду підлі люди збірн., зневажл. на́волоч 2 іменник жіночого роду, істота негідник лайл. Орфографічний словник української мови
  3. наволоч — зб., див. НАБРІД; од. зб. МЕРЗОТА, шкура. Словник синонімів Караванського
  4. наволоч — див. нікчемний Словник синонімів Вусика
  5. наволоч — -і, ж. 1》 збірн., зневажл.Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2》 зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наволоч — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл. Словник синонімів української мови
  7. наволоч — На́волоч, -чі, -чі, -лоччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наволоч — НАВОЛОЧ, і, .ж. 1. збірн., зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. — Ой, боюся я за свою дочку. Там же збирається всякий народ, усяка наволоч (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. наволоч — Наволоч, -чі ж. Сволочь, сбродъ. Словник української мови Грінченка