наволоч
НАВОЛОЧ, і, .ж.
1. збірн., зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід.
— Ой, боюся я за свою дочку. Там же збирається всякий народ, усяка наволоч (Н.-Лев., II, 1956, 37);
Жовто-блакитна наволоч мусить сконати, згнити до останку (Еллан, II, 1958, 262);
Матрос-чорноморець.. творив подвиг, очищаючи палубу від білогвардійської наволочі (Цюпа, Україна.., 1960, 47).
2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.
[Стась:] Мамо, я не маю жодного бажання говорити з цею наволоччю (Вас., III, 1960, 208);
Рубанюк посміхнувся куточками губ, потім рішуче ступив два кроки із насолодою плюнув провокаторові в лице. — Одержуй і від мене, наволоч (Цюпа, Назустріч.., 1958, 59);
— Ти? — скрипнувши зубами, процідив Круглов. — Ти, "ідейний рівень"?! Наволоч! (Руд., Вітер.., 1958, 359).
Значення в інших словниках
- наволоч — зб. зневажл. лайл. (про нікчемних, шкідливих для суспільства людей) нечисть, погань, гидота, мерзота, мн. покидьки. Словник синонімів Полюги
- наволоч — на́волоч 1 іменник жіночого роду підлі люди збірн., зневажл. на́волоч 2 іменник жіночого роду, істота негідник лайл. Орфографічний словник української мови
- наволоч — зб., див. НАБРІД; од. зб. МЕРЗОТА, шкура. Словник синонімів Караванського
- наволоч — див. нікчемний Словник синонімів Вусика
- наволоч — -і, ж. 1》 збірн., зневажл.Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2》 зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наволоч — НА́ВОЛОЧ, і, ж. 1. збірн., зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. – Ой, боюся я за свою дочку. Там же збирається всякий народ, усяка наволоч (І. Нечуй-Левицький); Яка тільки наволоч не затуманює, не задурює голову наївним .. Словник української мови у 20 томах
- наволоч — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл. Словник синонімів української мови
- наволоч — На́волоч, -чі, -чі, -лоччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наволоч — Наволоч, -чі ж. Сволочь, сбродъ. Словник української мови Грінченка