1. Словник української мови у 20 томах

наволочка

НА́ВОЛОЧКА, и, ж.

Чохол з тканини, який надівають на подушку.

Простирадла на постелях, наволочки не міняються по шість неділь (І. Нечуй-Левицький);

Донька, побрязкуючи намистом, мела косою долівку, складаючи пухкі, в квічастих наволочках подушки у широчезне рядно (Григорій Тютюнник);

Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Олійник);

На табуретці залишилася тільки що викручена білизна: фіранки, наволочки, простирадла (О. Чорногуз);

Розвiшану на мотузцi бiлизну – простирадла, пiдковдри, наволочки – розгойдувало й напинало вiтром (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наволочка — на́волочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наволочка — -и, ж. Чохол із тканини, який надівають на подушку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наволочка — (всеред.) папірниця, папірок, (зовні) пошивка, пошиванка Словник чужослів Павло Штепа
  4. наволочка — ПО́ШИВКА (чохол з тканини, який надівають на подушку), НА́ВОЛОЧКА, ПОШИ́ВАНКА розм. Словник синонімів української мови
  5. наволочка — НА́ВОЛОЧКА, и, ж. Чохол з тканини, який надівають на подушку. Простирадла на постелях, наволочки не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394); Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Ол., Леся, 1960, 185). Словник української мови в 11 томах