наволочний
НА́ВОЛОЧНИЙ¹, а, е.
Призн. для пошиття наволочок.
На ніч застилали багатієві ліжко, прикрашене слоневою кісткою, з наволочними перинами й узористими, шовковими простиралами (з наук. літ.).
НА́ВОЛОЧНИЙ², а, е.
Прикм. до на́волоч.
Він дивиться у вітрину, за якою стоїть продавщиця в білому халаті і теж дивиться, як за вікном на вулиці, якраз проти неї, стоять двоє наволочної зовнішності ублюдків... (С. Жадан);
Наволочний народ пішов.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наволочний — на́волочний прикметник Орфографічний словник української мови
- наволочний — -а, -е. 1》 Прикм. до наволока. 2》 Прикм. до наволоч. Великий тлумачний словник сучасної мови