наволочний

НА́ВОЛОЧНИЙ¹, а, е.

Призн. для пошиття наволочок.

На ніч застилали багатієві ліжко, прикрашене слоневою кісткою, з наволочними перинами й узористими, шовковими простиралами (з наук. літ.).

НА́ВОЛОЧНИЙ², а, е.

Прикм. до на́волоч.

Він дивиться у вітрину, за якою стоїть продавщиця в білому халаті і теж дивиться, як за вікном на вулиці, якраз проти неї, стоять двоє наволочної зовнішності ублюдків... (С. Жадан);

Наволочний народ пішов.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наволочний — на́волочний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наволочний — -а, -е. 1》 Прикм. до наволока. 2》 Прикм. до наволоч. Великий тлумачний словник сучасної мови