навпочіпки

НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ, присл.

Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг.

Він в тій хвилі побачив Панталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху (І. Франко);

Старшина присів був навпочіпки, потім передумав і сів, підібгавши ноги під себе (В. Минко);

Сидять під клунею навпочіпки діди, Немов старі ціпи, спрацьовані на житі (О. Білаш);

“Головне – без пригод проникнути до кабінету”, – подумав [молодик]. Поліз навпочіпки... (А. Крижанівський);

* Образно. У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпочіпки — навпо́чіпки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навпочіпки — напочіпки, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навпочіпки — НАВПО́ЧІПКИ (НАПО́ЧІПКИ) (зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., ПО́ЧІПКИ рідко. А дівчинка все ще сиділа навпочіпки перед своїм багаттям (Є. Гуцало); Проць присідає під стіною навпочіпки, просить закурити (В. Словник синонімів української мови
  4. навпочіпки — НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Жандарми сіли по обидва боки вагона навпочіпки і мовчазно дивились на підлогу (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах