1. Словник української мови в 11 томах

навпочіпки

НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг.

Жандарми сіли по обидва боки вагона навпочіпки і мовчазно дивились на підлогу (Досв., Вибр., 1959, 179);

Мусій аж засичав, коли вчитель, присівши навпочіпки, стягав з пораненої ноги чобіт (Речм., Весн. грози, 1961, 25);

Він в тій хвилі побачив Ланталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху (Фр., II, 1950, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпочіпки — навпо́чіпки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навпочіпки — напочіпки, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навпочіпки — НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ, присл. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. Він в тій хвилі побачив Панталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху (І. Франко); Старшина присів був навпочіпки, потім передумав і сів, підібгавши ноги під себе (В. Словник української мови у 20 томах
  4. навпочіпки — НАВПО́ЧІПКИ (НАПО́ЧІПКИ) (зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., ПО́ЧІПКИ рідко. А дівчинка все ще сиділа навпочіпки перед своїм багаттям (Є. Гуцало); Проць присідає під стіною навпочіпки, просить закурити (В. Словник синонімів української мови