навскоси

НАВСКОСИ́, присл.

Те саме, що на́вскі́с.

Краплі дощу навскоси падали за віконцем (П. Тичина);

– Отак іди навскоси, а там побачиш доріжку, саньми їжджену, і тією доріжкою прямо... (І. Багряний);

Я перестрибнув канаву i пiшов рiллею навскоси до дороги (Р. Андріяшик);

Переметнеться заєць навскоси – горить асфальт у нього пiд ногами (Л. Костенко);

// у знач. прийм., з род. в. Уживається для вираження навскісного відносно чого-небудь розміщення чогось.

Вусатий юрист, що сидів трохи навскоси проти Степана й бадьоро лицявся до білявої дівчини (В. Підмогильний);

Штольня повертала навскоси від головного шляху (М. Трублаїні);

Навскоси через величезну площу котила важка карета, запряжена четвериком (Б. Левін);

Навскоси од шляху марили вдалині поміж кущів акації степові гробки, кладовище (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навскоси — навскоси́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навскоси — пр., навкоси, навскіс, навкіс|ь|, навкося, жм. |нав|косяка, скосом. Словник синонімів Караванського
  3. навскоси — присл. Те саме, що навскіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навскоси — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. Словник синонімів української мови
  5. навскоси — НАВСКОСИ́, присл. Те саме, що на́вскі́с. Сонце било в ту гущавину навскоси, освічувало її наскрізь (Н.-Лев., II, 1956, 159); Краплі дощу навскоси падали за віконцем (Тич., III, 1957, 423). Словник української мови в 11 томах
  6. навскоси — Навскоси нар. = навскіс. Харьк. Словник української мови Грінченка