навскоси

НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. рідше, НАВКОСЯ́ розм. рідше. Марія перейшла навскіс дорогу (С. Тудор); Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (М. Томчаній); Краплі дощу навскоси падали за віконцем (П. Тичина); Сонце ще не зайшло, скісно, через листя кущів і молодих дерев просівало своє червонясте проміння (В. Минко); Перетинати поле по діагоналі; Макарові пригадалася низенька, гладка жінка, років сорока восьми, з маленькими, навкоси прорізаними очима (Л. Яновська); Та раптом поплавець у глиб навскосяка Пішов (М. Рильський); Чорний кіт.. з великою самоповагою почимчикував навскосяк через дорогу (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навскоси — навскоси́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навскоси — пр., навкоси, навскіс, навкіс|ь|, навкося, жм. |нав|косяка, скосом. Словник синонімів Караванського
  3. навскоси — присл. Те саме, що навскіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навскоси — НАВСКОСИ́, присл. Те саме, що на́вскі́с. Краплі дощу навскоси падали за віконцем (П. Тичина); – Отак іди навскоси, а там побачиш доріжку, саньми їжджену, і тією доріжкою прямо... (І. Багряний); Я перестрибнув канаву i пiшов рiллею навскоси до дороги (Р. Словник української мови у 20 томах
  5. навскоси — НАВСКОСИ́, присл. Те саме, що на́вскі́с. Сонце било в ту гущавину навскоси, освічувало її наскрізь (Н.-Лев., II, 1956, 159); Краплі дощу навскоси падали за віконцем (Тич., III, 1957, 423). Словник української мови в 11 томах
  6. навскоси — Навскоси нар. = навскіс. Харьк. Словник української мови Грінченка