навхилки

НА́ВХИЛКИ, присл., розм.

Те саме, що на́вхильці.

Явень налив другу шклянку й випив її навхилки (М. Йогансен);

Краснояружський довго тримав миску на колінах, нарешті переміг себе й випив борщ навхилки... (І. Багряний);

Таке ти, полечко життєве, така ти, доленько земна, що день по дневі, день по дневі п'ю безмір навхилки до дна (П. Мовчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me