навхилки
НА́ВХИЛКИ, присл., розм.
Те саме, що на́вхильці.
Явень налив другу шклянку й випив її навхилки (М. Йогансен);
Краснояружський довго тримав миску на колінах, нарешті переміг себе й випив борщ навхилки... (І. Багряний);
Таке ти, полечко життєве, така ти, доленько земна, що день по дневі, день по дневі п'ю безмір навхилки до дна (П. Мовчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me