навівання
НАВІВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. навіва́ти.
Під навівання завірюхи спалося їй солодко, міцно і довго (із журн.);
Допомога свідку в нагадуванні забутих фактів не повинна містити ніяких елементів навівання (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me