навігація

НАВІГА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Теорія і практика безпечного плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство.

Сама ж заступниця стоїть на площі і слухає розповідь капітана далекого плавання Данила Реви про арктичну навігацію (О. Довженко);

– Необхідно терміново налагодити систему життєзабезпечення корабля. Потім відремонтуємо системи руху і навігації. (І. Росоховатський);

При волостях і установах вільно буде кувати власну монету для заплати козацькому війську. Мати поміж собою загальні спільні ради і спільні сили супроти ворога і дбати всілякими способами, щоб була вільна навігація до Чорного моря (Ю. Мушкетик);

Вони [підлітки] вже прекрасно оволоділи автоматикою крейсера, знали призначення всіх вузлів, розбиралися в навігації, починали розуміти релятивні ефекти часу й простору (О. Авраменко).

2. Пора, період, протягом яких залежно від місцевих кліматичних умов можливе судноплавство.

Переждала з дитиною біля річки – до початку навігації, коли можна вертатися додому (В. Барка);

Треба було поспішити, щоб переплисти сердите й примхливе восени Каспійське море, поки не припинилась навігація (О. Іваненко);

На Дніпрі о такій порі ще рух, ще далеко до закриття навігації (О. Гончар);

Криголамний флот збільшує тривалість навігації на замерзаючих водних басейнах (з навч. літ.).

3. Теорія і практика безпечних польотів повітряних суден у космосі.

Звичайною справою є використання космічних апаратів для навігації, з космосу йдуть сигнали оповіщення про тих, хто зазнав аварії і т. ін. (з наук.-попул. літ.).

4. інформ. Процес водіння користувача за логічно пов'язаними даними.

Гіпертекстова система повинна мати спеціальні інструментальні засоби двох видів: засоби для підтримки авторської діяльності та засоби для перегляду інформаційних одиниць у процесі асоціативної навігації (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навігація — (плавання суден) судноплавство. Словник синонімів Полюги
  2. навігація — навіга́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. навігація — -ї, ж. 1》 Плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство. 2》 Пора, протягом якої, залежно від місцевих кліматичних умов, можливе судноплавство. 3》 Основний розділ науки судноводіння. Повітряна навігація — те саме, що аеронавігація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навігація — Плавба, кораблеплавство, мореплавство, див. радіонавігація Словник чужослів Павло Штепа
  5. навігація — навіга́ція (лат. navigatio – судноплавство, мореплавство) 1. Розділ науки про судноводіння, основні завдання якого – вибір найвигіднішого шляху, проведення ним судна тощо. 2. Період, в який судноплавство на різних морях і річках можливе. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. навігація — Процес ведення судна, літака або ін. об'єкта окресленою трасою до пункту призначення; зводиться до визначення положення об'єкта і правильного курсу; також наука про способи судноводіння та водіння ін. об'єктів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. навігація — НАВІГА́ЦІЯ (плавання суден по морях, річках і т. ін.; пора, протягом якої можливе таке плавання), СУДНОПЛА́ВСТВО, ПЛА́ВАННЯ. Сама ж заступниця стоїть на площі і слухає розповідь капітана далекого плавання Данила Реви про арктичну навігацію (О. Словник синонімів української мови
  8. навігація — НАВІГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство. Сама ж заступниця стоїть на площі і слухає розповідь капітана далекого плавання Данила Реви про арктичну навігацію (Довж., II, 1959, 95). Словник української мови в 11 томах
  9. навігація — рос. навигация 1. Період року (навігаційний період), протягом якого використовують водні шляхи в транспортних цілях (залежно від місцевих кліматичних умов). Розрізняють... Eкономічна енциклопедія